∆иттЇв≥ реал≥њ нового часу вимагають глибшого анал≥зу педагог≥чноњ спадщини ћакаренка дл¤ розвТ¤занн¤ актуальних проблем сучасност≥. ѕедагог≥ка ћакаренка даЇ нов≥ ≥мпульси дл¤ розвТ¤занн¤ багатьох завдань сьогодн≥шнього дн¤.

¬ивченн¤ педагог≥чноњ спадщини ћакаренка у контекст≥ сучасних проблем профес≥йного навчанн¤ ≥ вихованн¤ показуЇ, що њњ значенн¤ виходить за рамки зазначених проблем: ≥дењ ћакаренка можуть бути нин≥ ор≥Їнтирами у розвТ¤занн≥ соц≥альних ≥ економ≥чних проблем будь-¤кого сучасного сусп≥льства.

 урс на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю в ”крайн≥ у к≥нц≥ 20-их рок≥в прив≥в до прийн¤тт¤ р≥шень у сфер≥ профес≥йноњ п≥дготовки, ¤к≥ були аналог≥чн≥ положенн¤м профес≥йного навчанн¤ в умовах промислового виробництва, що стаЇ обТЇктивною основою дл¤ формуванн¤ под≥бност≥ у сфер≥ профес≥йно-техн≥чного навчанн¤ р≥зних крањн.

ƒосл≥дженн¤ навчально-виховноњ д≥¤льност≥ в колон≥њ ≥мен≥ ћ.√орького п≥д ѕолтавою ≥ комун≥ ≥мен≥ ‘.≈.ƒзержинського в ’арков≥, зокрема орган≥зац≥њ та зм≥сту д≥¤льност≥ профес≥йноњ школи, що була в комун≥, та пор≥вн¤нн¤ њњ з д≥¤льн≥стю профес≥йних шк≥л ћюнхена у 20-30-т≥ роки показуЇ, що в зазначених профес≥йних школах ≥ ”крањни, ≥ Ќ≥меччини першочергового значенн¤ надавалос¤ трудовим ум≥нн¤м. “ак, видатний украњнський педагог ќ.—.«алужний (1855-1938) на своњй книз≥ У—≥льська трудова школа. “еор≥¤ ≥ практикаФ (1926), ¤ку в≥н подарував ј.—.ћакаренку, написав, що ћакаренко Устоњть на в≥рному шл¤ху впровадженн¤ досв≥ду  ершенштейнераФ[ 5,с.71] «окрема, у програм≥ навчальноњ роботи школи ≥ майстерень комуни зазначаЇтьс¤, що загальноосв≥тн¤ робота маЇ своњм елементом трудову п≥дготовку п≥дл≥тк≥в ≥ Увузьк≥Ф завданн¤ Ц дати формальн≥ знанн¤ на р≥вн≥, необх≥дному дл¤ вступу до профес≥йноњ школи та дл¤ роботи на виробництв≥.

«а зм≥стом навчальна робота у профес≥йн≥й школ≥ комуни зд≥йснювалась у двох напр¤мах: загальноосв≥тнього м≥н≥муму та прикладних знань до продуктивноњ прац≥, такоњ, ¤к технолог≥¤ матер≥ал≥в (металу, дерева) ≥ кресленн¤.

ћ≥н≥мум загальноосв≥тньоњ п≥дготовки в≥дпов≥дав р≥вню семи клас≥в трудовоњ школи другого ступен¤, максимум Ц дес¤тир≥чноњ школи, а р≥вень профес≥йноњ п≥дготовки Ц четвертому розр¤ду квал≥ф≥кац≥њ практичного ремесла. «азначений р≥вень загальноосв≥тньоњ та профес≥йноњ п≥дготовленост≥ дозвол¤в випускати досить складну продукц≥ю Ц електросвердла та фотоапарати ‘≈ƒ. ѕри цьому електросвердла були такоњ ¤кост≥, що в —–—– в≥дмовилис¤ в≥д њх ≥мпорту з јвстр≥њ, а фотоапарат ‘≈ƒ був ≥ залишаЇтьс¤ в≥домим у всьому св≥т≥ ¤к один з найкращих. « огл¤ду на це можна зробити висновок, що профес≥йне п≥дготовка у профес≥йн≥й школ≥ при комун≥ ƒзержинського перебувала на високому р≥вн≥. « педагог≥чноњ точки зору, цей р≥вень був зумовлений також сутн≥стю концепц≥њ трудового навчанн¤ ≥ вихованн¤, ¤к њњ розробив ≥ реал≥зував ћакаренко. ¬она зводитьс¤ до таких положень: ≥нтелектуальна насичен≥сть трудовоњ д≥¤льност≥; захоплююча складн≥сть прац≥; не прац¤-робота, а прац¤-турбота; не на кустарному, а на сучасному машинному п≥дприЇмств≥ в колектив≥ роб≥тник≥в; за трудову д≥¤льн≥сть учн≥ одержують платню.

”часть вихованц≥в у прац≥ давала њм знанн¤, ум≥нн¤, розвивала њх ≥ндив≥дуальн≥сть, забезпечувала умови, необх≥дн≥ дл¤ усв≥домленого вибору у р≥зних ситуац≥¤х. ќкремий вихованець м≥г виконувати також вузькорем≥сничу працю, ¤ка, можливо, була й нец≥кавою з точки зору зм≥сту. јле вихованц≥ брали участь у вс≥х видах прац≥, що спри¤ло њх р≥зносторонньому розвитку, формуванню громад¤нських та моральних ¤костей. ћакаренко указував на позитивний виховуючий ≥ розвиваючий потенц≥ал виробництва.

÷е положенн¤ дуальноњ системи сп≥взвучне установц≥, що реал≥зувалас¤ у профес≥йн≥й школ≥ комуни. ” процес≥ виготовленн¤ електросвердел та фотоапарат≥в вихованц≥ ћакаренка пересв≥дчувалис¤ у результативност≥ своЇњ практичноњ трудовоњ п≥дготовленост≥. –азом з цим сл≥д вказати на принципову в≥дм≥нн≥сть дуальноњ системи ≥ закладу профес≥йноњ осв≥ти при комун≥ ƒзержинського: ћакаренко ор≥Їнтував своњх вихованц≥в на навчанн¤ у вуз≥. ѕро те, що ћакаренко мав рац≥ю, св≥дчать так≥ дан≥: серед 25% сучасноњ н≥мецькоњ молод≥, ¤ка приступила до навчанн¤ у вуз≥, Ї багато таких, хто одержав попередню практичну профес≥йну п≥дготовку в дуальн≥й систем≥. Ќа економ≥чних ≥ техн≥чних факультетах вищих шк≥л Ќ≥меччини практичн≥ профес≥йн≥ знанн¤ й ум≥нн¤ та власний досв≥д позитивно впливають на навчальну усп≥шн≥сть студент≥в. Ќин≥ в Ќ≥меччин≥ молодь в≥ддаЇ перевагу вищим школам у поЇднанн≥ з практичною п≥дготовлен≥стю. ÷¤ сучасна тенденц≥¤ у профес≥йн≥й осв≥т≥ Ќ≥меччини ще раз доводить далекогл¤дн≥сть ћакаренка щодо ор≥Їнтац≥њ вихованц≥в на набутт¤ вищоњ осв≥ти.

ѕеревагою було й те, що у профес≥йн≥й школ≥ комуни було реал≥зоване госпрозрахункове виробництво. “ак, ћакаренку вперше вдалос¤ перетворити школу ≥ заклад профес≥йноњ п≥дготовки на госпрозрахункове виробництво.

¬ ≥стор≥њ педагог≥ки можна в≥днайти приклади г≥рких розчарувань ≥ невдач багатьох педагог≥в, ¤к≥ прагнули поЇднати навчанн¤ з працею учн≥в. ќдн≥Їю з головних причин цих невдач була персональна неп≥дготовлен≥сть педагог≥в або њх пом≥чник≥в Ц майстр≥в Ц до ум≥нн¤ застосовувати ефективн≥ прийоми ≥ способи прац≥, повТ¤зан≥ з основами виробництва ≥ комерц≥њ. ¬≥домо, що й ….√.ѕесталоцц≥ (1746-1827) не раз перебував на меж≥ розорень через свою виробничо-комерц≥йну безпорадн≥сть. « под≥бними труднощами з≥ткнувс¤ й ћакаренко. јле дл¤ оволод≥нн¤ основами виробництва й комерц≥њ ћакаренко запросив до роботи в комун≥ компетентних спец≥ал≥ст≥в Ц висококвал≥ф≥кованих ≥нженер≥в, майстр≥в, ¤к≥ вз¤ли на себе виробнич≥ турботи, в результат≥ чого у виробництв≥ було дос¤гнуто вагомих усп≥х≥в. ћакаренко зрозум≥в, що людину можна виховувати через економ≥чн≥ дос¤гненн¤, через економ≥чну д≥¤льн≥сть, де вона не просто вихованець, а справжн≥й господар.

” результат≥ господарюванн¤, основою ¤кого був випуск мебл≥в, електросвердел, фотоапарат≥в, вихованц≥ ћакаренка не лише заробл¤ли кошти на утриманн¤ комуни, харчуванн¤, од¤г, оркестри, театр, але й приносили крањн≥ щор≥чно прибуток 5 млн. золотих карбованц≥в. ѕобудувати завод електросвердел, пот≥м випускати фотоапарати Ц ц≥ завданн¤ вир≥шувались вперше у наш≥й крањн≥, а њх користь дл¤ всього сусп≥льства, њх складн≥сть залишаютьс¤ й нин≥ зразком постановки перспектив перед вихованц¤ми.

Ќа завод прийшли працювати в≥дом≥ ≥нженери, у комун≥ були орган≥зован≥ гуртки економ≥ки. —л≥д зазначити, що нин≥ в заруб≥жних крањнах, зокрема в Ќ≥меччин≥, гостро постало питанн¤ про наданн¤ вс≥м учн¤м школи економ≥чноњ осв≥ти. ÷≥нн≥сть досв≥ду ћакаренка щодо економ≥чного навчанн¤ ≥ вихованн¤ дл¤ сучасност≥ можуть п≥дтвердити результати опитуванн¤ ‘едерального союзу н≥мецьких банк≥в, ¤к≥ показали, що 83% н≥мц≥в вважають, що економ≥ка повинна набути в школ≥ вищого статусу. ѕонад 2/3 опитаних вважають, що дл¤ цього потр≥бно ввести спец≥альний шк≥льний предмет У≈коном≥каФ; 84% вимагають, щоб на уроках прид≥л¤лос¤ б≥льше уваги профес≥йн≥й ор≥Їнтац≥њ. Ќин≥ в земл≥ ѕ≥вн≥чний –ейн - ¬естфал≥¤ в семи школах реал≥зуЇтьс¤ проект У≈коном≥ка в школуФ. ƒл¤ початку основи економ≥ки викладаютьс¤ в рамках предмета сусп≥льн≥ науки. (4, с. 25). Ќаведен≥ дан≥ п≥дтверджують правоту ≥ пр≥оритет ћакаренка щодо необх≥дност≥ економ≥чного навчанн¤ ≥ вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥.

¬≥дпов≥дно до педагог≥чних погл¤д≥в ћакаренка, кожний вихованець зобовТ¤заний був пройти також школу кер≥вництва, тобто набути д≥лових ¤костей господар¤ ≥ орган≥затора, що на мов≥ сучасноњ терм≥нолог≥њ означаЇ те, що вихованц≥ ћакаренка набували квал≥ф≥кац≥йних ¤костей кер≥вник≥в-менеджер≥в. –еал≥зувати цю вимогу допомагало самовр¤дуванн¤, ¤ке було впроваджене в закладах, ¤кими керував ћакаренко. Ќе випадково вихованц≥ ћакаренка ставали в≥дм≥нними кер≥вниками виробництва, ≥нженерами, л≥кар¤ми, педагогами. ѓм був притаманний дух ≥н≥ц≥ативи, самост≥йн≥сть мисленн¤, профес≥йна компетентн≥сть.

¬ органи самовр¤дуванн¤ ћакаренко радив обирати чи призначати по можливост≥ на короткий терм≥н, щоб вс≥ встигали вз¤ти участь у виконанн≥ ≥ орган≥заторських, ≥ роб≥тничих функц≥й.  ожний повинен був одержати можлив≥сть за пер≥од навчанн¤ в комун≥ Упопрацювати У на р≥зних УпосадахФ. ÷е спри¤ло формуванню почутт¤ взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥ м≥ж вихованц¤ми. —амовр¤дуванн¤ було призване зм≥цнювати не лише ум≥нн¤ бути господар¤ми свого житт¤, а й самост≥йн≥сть. ћакаренко звертав увагу на те, що велика самост≥йн≥сть учн≥в не означаЇ, що педагоги лише спостер≥гають. Ќавпаки, така ситуац≥¤, вважаЇ ћакаренко, примушуЇ кожну хвилину моб≥л≥зувати думку ≥ досв≥д педагога, такт ≥ волю, щоб усв≥домити багатоман≥тн≥сть про¤в≥в бажань, прагнень вихованц≥в ≥ допомагати њм порадою, впливом, думкою, ≥нод≥ своЇю волею. [1, т.1, с.139-140]

ѕоложенн¤ ћакаренка про вихованн¤ самост≥йност≥ т≥сно поЇднане з розробкою сучасноњ актуальноњ педагог≥чноњ проблеми Ц ≥ндив≥дуал≥зац≥њ вихованн¤ ≥ навчанн¤. —учасн≥ педагоги п≥дтверджують висновок ћакаренка про те, що ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ виховного процесу передбачаЇ проведенн¤ великоњ самост≥йноњ роботи, що, у свою чергу, зм≥нюЇ в≥дносини м≥ж вихованцем ≥ вихователем, ставить вихованц¤ у позиц≥ю Уактивного кер≥вникаФ, УекспертаФ виховного процесу, а виховател¤ Ц у позиц≥ю пом≥чника, консультанта. —аме ц≥ зм≥ни ролей краще реал≥зуютьс¤ в умовах сучасного виробництва.

ќтже, основоположним компонентом навчанн¤ ≥ вихованн¤ в комун≥ була продуктивна прац¤, орган≥зац≥йна д≥¤льн≥сть, участь у самовр¤дуванн≥. ћакаренко сформулював кредо: лише переживанн¤ господарчих турбот може дати потужний поштовх дл¤ виникненн¤ необх≥дних ¤костей ≥ норм повед≥нки особистост≥ в колектив≥. ¬перше в ≥стор≥њ педагог≥чноњ думки ћакаренко надав вагомого значенн¤ доц≥льному розвТ¤занн¤ ф≥нансово-виробничих, адм≥н≥стративно-управл≥нських ≥ орган≥зац≥йних питань ≥з залученн¤м до њх розвТ¤занн¤ не лише педагог≥в, а й ≥нженерно-техн≥чного персоналу та вихованц≥в.

“акий п≥дх≥д до профес≥йного навчанн¤ ≥ вихованн¤, що ірунтуЇтьс¤ на включенн≥ до його спектра соц≥ально-економ≥чноњ, господарськоњ ≥ управл≥нськоњ д≥¤льност≥, в≥др≥зн¤Ї концепц≥ю ћакаренка в≥д концепц≥й ус≥х його сучасник≥в.

ўодо профес≥йного навчанн¤, ¤ке ірунтуЇтьс¤ на принципах концепц≥њ трудового вихованн¤ ћакаренка, то тут Ї нов≥ елементи, ¤к≥ й нин≥ не втратили свого значенн¤. ѕередус≥м Ц це ≥нтелектуальна насичен≥сть трудового ≥ профес≥йного навчанн¤. ƒосл≥дженн¤ педагог≥чноњ спадщини ћакаренка даЇ можлив≥сть установити, що перспективною ор≥Їнтац≥Їю у його погл¤дах було наданн¤ вихованц¤м вищоњ осв≥ти на основ≥ шк≥льноњ ≥ профес≥йноњ п≥дготовки. ƒосл≥дженн¤ даЇ можлив≥сть також установити переваги в систем≥ профес≥йноњ п≥дготовки: вони повТ¤зан≥ з перевагами квал≥ф≥кац≥йноњ п≥дготовки ( роб≥тник Ц майстер Ц орган≥затор) з ор≥Їнтац≥Їю особистост≥ на навчанн¤ у вуз≥. ѕро те, що ћакаренко був на в≥рному шл¤ху, св≥дчать так≥ дан≥ ёЌ≈— ќ: дос¤гти нац≥онального добробуту зможуть лише т≥ крањни, в ¤ких 40-60% працюючих будуть мати вищу осв≥ту. —Ўј ≥ япон≥¤ планують довести цю цифру в 2010 роц≥ до 90%, що дасть њм зб≥льшенн¤ економ≥чного ефекту виробництва у 4-11 раз≥в.

¬≥домо, що з жовтн¤ 1930 - по листопад 1933 року в комун≥ ≥м. ƒзержинського не було виховател≥в ¤к штатних прац≥вник≥в. ћакаренко говорив, що в≥н в≥дмовивс¤ в≥д виховател≥в, тому що був незадоволений роботою конкретних педагог≥в. јле в комун≥ було ким зам≥нити штатних виховател≥в. “ам була дес¤тир≥чна школа, квал≥ф≥кований педагог≥чний колектив, багато ≥нженер≥в, тобто товариство дорослих було досить сильним, щоб справл¤ти вплив на вихованц≥в. [ 1, т.7 с. 38] ѕроте з листопада 1933 року в комун≥ знову запроваджуЇтьс¤ ≥нститут штатних виховател≥в. ÷е зумовлювалос¤ новими виховними завданн¤ми того часу: посиленн¤м фундаментальноњ рол≥ загальноњ осв≥ти, п≥дн¤тт¤м р≥вн¤ профес≥йноњ осв≥ти на вищ≥ ступен≥ розвитку. –еформу осв≥тньоњ системи в комун≥ ƒзержинського ћакаренко забезпечив потужною виховною системою ≥ комплексом спец≥альних виховних установок на потребу у справжн≥й культур≥, на орган≥зац≥ю в≥льного часу комунар≥в, що спри¤ло б њх загальному розвитку. «а таких умов потр≥бн≥ були не виховател≥-нагл¤дач≥, а виховател≥ з високим р≥внем розвитку культури та ерудиц≥њ. ” 1933 роц≥ гостро постало питанн¤ про залученн¤ до роботи в комун≥ висококвал≥ф≥кованих виховател≥в, тому що в цей час п≥двищивс¤ р≥вень вимог до осв≥тньоњ ≥ виховноњ роботи. ћакаренко вважав, що вихователь повинен впливати на вихованц≥в своњм досв≥дом, знанн¤ми, культурою, що забезпечуЇ йому авторитет в очах вихованц≥в.

—тосовно розробки п≥дход≥в до виховних завдань, то ћакаренко синтезував все краще з≥ св≥тового досв≥ду, разом з цим специф≥ка завданн¤ зумовила розробку новоњ педагог≥чноњ концепц≥њ, у ¤к≥й р≥шуче долалас¤ ≥зольован≥сть вихованн¤ в≥д трудовоњ основи житт¤. «апочаткован≥ ћакаренком п≥дходи до профес≥йного навчанн¤ на лише не втратили свого значенн¤, а й набирають б≥льшоњ ваги в нин≥шн≥х умовах: результати вихованн¤, що ірунтувалис¤ на концепц≥њ ћакаренка, ставали компонентом профес≥йноњ п≥дготовленост≥, а профес≥йна п≥дготовлен≥сть, здобута в його закладах Ц показником вихованост≥.

–азом з цим сл≥д вказати, що ситуац≥¤, ¤ка складалас¤ в осв≥тньо-виховних закладах, ¤кими керував ћакаренко, в≥др≥зн¤лас¤ в≥д загальноњ атмосфери профес≥йно-техн≥чних шк≥л ”крањнськоњ –—–. ¬≥домо, що у 20-т≥ роки ≥ на початку 30-их рок≥в школам ‘«” належали пров≥дн≥ позиц≥њ у формуванн≥ квал≥ф≥кованих роб≥тничих кадр≥в ”крањни. јле п≥сл¤ першоњ пТ¤тир≥чки (1927-1932) ≥з скороченн¤м кап≥таловкладень у господарство ”крањни ситуац≥¤ з п≥дготовкою роб≥тничих кадр≥в тут пог≥ршала. «≥ скороченн¤м кап≥таловкладень в украњнську економ≥ку р≥зко скоротилос¤ субсидуванн¤ профес≥йноњ осв≥ти. јнал≥з документ≥в того часу показуЇ, що у 30-т≥ роки з початком другоњ пТ¤тир≥чки в ”крањн≥ йшов стр≥мкий процес згортанн¤ шк≥л ‘«”.  ризовий стан профтехосв≥ти в ”крањн≥ наприк≥нц≥ 30-их рок≥в погрожував серйозними негативними насл≥дками дл¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”–—–.

ќтже, спадщина ј.—.ћакаренка продовжуЇ збагачувати педагог≥чну теор≥ю ≥ практику сучасност≥ багатьма фундаментальними положенн¤ми, що набувають значенн¤ нових осв≥тн≥х ц≥нностей. “ак, практика вихованн¤ ћакаренка показала, що педагог≥чна атмосфера, в ¤к≥й маЇ м≥сце рад≥сний бадьорий тон, перспектива завтрашньоњ радост≥, оптим≥стичний п≥дх≥д до вихованц≥в, дисципл≥на, в≥дпов≥дальн≥сть за ближнього, забезпечуЇ дух гуман≥зму. ќсобисто ћакаренко дуже багато працюЇ з≥ своњми вихованц¤ми, тому що дл¤ нього њх житт¤, навчанн¤, емоц≥йний стан становл¤ть найб≥льшу ц≥нн≥сть. ћакаренко робить все, щоб його вихованц≥ мали ц≥каву працю, в≥дчували задоволенн¤ ≥ ≥нтерес в≥д результат≥в навчанн¤, були у змоз≥ сприймати висок≥ культурн≥ ц≥нност≥. ћакаренко Ї ¤скравим прикладом не лише виховател¤, педагога: в≥н може бути вз≥рцем батька, дл¤ ¤кого найдорожчим Ї дол¤ ≥ житт¤ його д≥тей.

Ћ≥тература:

2. Arnold R., Münch J. Fragen und Antworten zum Dualen System der deutschen Berufsausbildung// Bonn.- 1995.- 138 S.